уректи

уректи: I (вректи́), уречу́, урече́ш; мин. ч. урі́к, урекла́; док., перех., заст.
За упередженими уявленнями, особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь; зурочити.

II див. урікати.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

уректи — 1 дієслово доконаного виду наврочити рідко уректи 2 дієслово доконаного виду докорити розм … Орфографічний словник української мови
вректи — див. уректи … Український тлумачний словник
уречення — я, с., заст. Дія за знач. уректи I … Український тлумачний словник
урікати — (вріка/ти), а/ю, а/єш, недок., уректи/, уречу/, урече/ш, док., перех. і неперех., кому, кого і без додатка, діал. Докоряти … Український тлумачний словник
уречи — речу, чеш, Вр. Висказати, сказати, уректи … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике